36. Екопроповідник [J♢]

Контекст

Екологія стала самостійною наукою порівняно нещодавно, наприкінці ХІХ століття, і за ХХ-ХХІ століття людство встигло пройти такий великий технологічний та промисловий прогрес, що екологічні проблеми стали одними із найбільш обговорюваних у світовій політиці: забруднення океанів, знищення лісів, перенаселення планети… Сьогодні ми всі знаємо як мінімум декілька проблем екології, які просто не можна ігнорувати, якщо ми хочемо вижити як біологічний вид, і вони вже давно перестали бути «чужою» справою. Зважаючи на це, чому ж так багато людей все ще екологічно несвідомі? Це все через брак відповідної інформації та екопросвітлення. Саме так, нам не вистачає екотренерів та екопроповідників – людей, які би просто та зрозуміло могли б пропагувати екологічний спосіб життя.

Раніше так звані «зелені» професії вважалися нішовими в загальній економіці, однак зараз екологи є великою робочою силою і тільки у сфері відновлюваної енергії по всьому світу існує більше 10,3 мільйонів робочих місць. Згідно даних Упраління енергоефективності та відновлюваної енергетики Міністерства енергетики США, сфера екології та енерговідновлюваності представляє один із секторів економіки, який найшвидше розвивається. За їх прогнозами, скоро на ринку праці з’являться нові професії у сфері екології, спеціалісти з яких будуть обов’язковими кадрами у більшості компаній: координатор з питань переробки та утилізації відходів, менеджер з управління енергоресурсами, спеціаліст з екологічних реновацій тощо. В Україні, яка посідає 8-ме місце в Європі та 43-тє у світі за рівнем забрудненості повітря, і де концентрація токсичних сполук в річках у 30-40 разів перевищує гранично допустимі норми, такі спеціалісти будуть необхідні хоча б для інтеграції в міжнародну прогресивну спільноту. Більше ніж рік тому в парламенті зареєстрували законопроект 3091 «Про державний екологічний контроль», який має допомогти зупинити сповзання до екологічної катастрофи, а в Україні набирають обертів екологічні стартами з популяризації переробки відходів, використання сонячних панелей та перебудови енергетичних мікромереж. Ці стартапи вже користуються попитом закордоном, однак нам не вистачає популяризації екологічного мислення – саме цю задачу будуть вирішувати екопроповідники та консультанти з питань екології.

Що потрібно знати

Екопроповідник – це людина, яка займається просвітництвом у галузі екології та розумного споживання, розробляє освітні програми, які навчать вести більш екологічно свідомий спосіб життя та знизити навантаження на довкілля. Екопроповідник може влаштовувати власні курси, читати лекції, проводити майстер-класи, вести блог або створювати інші інформаційні продукти, які б допомагали привернути увагу людей на проблеми екології. Такий проповідник має не просто повчати, а ще й допомагати привнести в життя більше екофрендлі практик, як-от сортування сміття, економія ресурсів природи, зміна харчових звичок, придбання речей із перероблених матеріалів тощо. Також екопроповідник зможе проводити тренінги в різних компаніях та корпораціях.

Що потрібно вміти

Зазвичай ми говоримо про перш за все профільну освіту, однак для входження в професію екопроповідника освіта чи наявність сертифікатів зовсім не є найголовнішим. Ця професія підійде лише тим, хто відчуває щирий ентузіазм до екологічного способу життя та прагне поширити його серед інших – екологи, екоактивісти та волонтери, які готові працювати перш за все заради ідеї збереження довкілля та вважати екоактивізм частиною своєї ідентичності. Екотренер Роман Саблін вважає, що аби стати успішним екотренером, треба перш за все самому практикувати екозвички, мати активне екомислення, а також мати навички менеджера та коуча – вміти створювати та координувати ефективні екопроекти. Необхідно мати комунікативні на управлінські навички для роботи з людьми, вміння працювати з великою кількістю інформації, системне мислення, креативність та готовність до роботи в іноді стресових умовах. Ваші робочі дні будуть максимально відрізнятися від типового офісного графіку, і вам варто приготуватися до постійної комунікації та взаємодії з іншими.

Для входження у професію вам стане корисною вища освіта з екології. Отримати її можна в державних та технічних ВНЗ України: Київському політехнічному інституті ім. Ігоря Сікорського (кафедра інженерної екології, кафедра екології), КНУ імені Тараса Шевченка (кафедра аналітичної хімії, кафедра метеорології та кліматології), Киємо-Могилянській академії (кафедра екології), Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка (кафедра прикладної екології та природокористування), Харківському політехнічному інституті (кафедра промислової екології). В Європі диплом еколога можна отримати в Швеції (Лундський університет), Угорщині (Центральноєвропейський університет), Нідерландах (Вагенінгенський університет). Також можна отримати так звану неформальну освіту: пройти онлайн-курс «Побутові відходи – дій зараз!» на Prometheus, програму кліматичного лідерства на 350.org, курс із екологічного права на e-learning.epl.org.ua/ тощо.