23. ГМО-агроном [J♣︎]

Контекст

Ставлення до генно-модифікованої продукції в нашій країні цілком неоднозначне. З 2009 по 2012 рік навіть діяв законопроект, який зобов’язував виробників маркувати зеленою позначкою «Без ГМО» продукцію, де ГМО не може бути навіть теоретично  - ні європейське, ні американське законодавства не передбачає маркування харчових домішок, отриманих за допомогою генно-модифікованих організмів. Насправді, шкідлива дія ГМО на людський організм не доведена, і тільки в  2015 році генетично модифіковані культури склали 99% зібраного у США урожаю цукрових буряків, 94% соєвих бобів, 94% бавовни і 92% кормової кукурудзи. На сьогодні вже 12% всіх земель сільгосппризначення планети зайняті модифікованими культурами. В 2020 році команда Genetic Literacy Project опублікувала дослідження із розповсюдженості вирощування ГМО-культур у всьому світі за останні три десятиліття, і за його результатами видно, що за цей час 22 різних культур в 41 країні світу було отримано за допомогою трансгенезу, редагування геному або інших методів селекції. В цьому дослідженні також видно, що Україна ще в 1999 році комерціалізувала свою першу біотехнологічну культуру – картоплю.

Генна модифікація продуктів харчування дозволяє прискорити селекцію та гібридизацію, скоротити витрати при зберіганні та значно зекономити на виробництві. Наприклад, модифікована соя коштує в 2-5 разів дешевше натуральної, а використання ГМ-сировин в ковбасній продукції знижує її собівартість на приблизно 25%. Завдяки генній інженерії, ми можемо отримувати більше вітамінів із ГМ-продукцією, попрощатися із деякими алергіями, і споживачі по всьому світу мають вже бути готові до «нової» їжі на полицях супермаркетів.

В Україні допуск ГМ-продукції чітко регулюється законодавством  (Закон «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів»). Дотриманням законодавчих норм, популяризацією ГМ-продукції та її розробкою і займатиметься ГМО-агроном.

Що потрібно знати

ГМО-агроном займається способами та методами використання генно-модифікованої продукції в сільському господарстві. Він впроваджує сучасні біотехнології, направлені на отримання продукції із заданими характеристиками, та вивчає процеси генетичної трансформації рослин. Професія ГМО-агронома дотична до роботи селекціонера, однак вона є більш технологічною і пов’язана із генною інженерією, в той час як селекціонери виводять покращені сорти рослин методами природного відбору для схрещення. Трудові діяльність ГМО-агрономів не обмежуватиметься приміщенням лабораторії – ви також аналізуватимете правильність використовуваних методів на посівних площах, спілкуватиметься з фермерами та керівниками агрокомплексів.

Що потрібно вміти

Щоб увійти в професію, необхідно обрати ВНЗ, на базі якого готують спеціалістів з одного із аграрних направлень: Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ), Подільський державний аграрно-технічний університет, Одеський державний аграрний університет, Полтавська державна аграрна академія тощо. Аби вступити на цю спеціальність, необхідно здати ЗНО з української мови та літератури, біології та математики або історії України/географії.

Аби працювати в області саме генної інженерії, необхідна вища біологічна або медико-біологічна освіта зі спеціалізацією «генетика», «біологія», «мікробіологія». Отримати таку освіту можна в українських ВНЗ: в Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" ( кафедра біомедичної інженерії), ННЦ «Інститут біології та медицини» (спеціальність «Біотехнології та біоінженерія» для бакалаврів та магістрів»), Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького (кафедра біотехнології та радіології). Необхідні також глибокі знання в області хімії, біології та фізики. Ви також можете пройти безкоштовний курс із основ біотехнологій на платформі «Stepik».

Сфера компетенцій ГМО-агронома не обмежується знаннями мікробіології та рослинництва. Аби стати першокласним спеціалістом, необхідні також знання з генної інженерії, ентомології, географії, екології. Агрономія майбутнього – це перш за все інтелектуальна сфера сільського господарства, тому агрономи будь-яких спеціалізацій мають також знатися з принципів роботи сільськогосподарської техніки та комп'ютерних технологій.